Нещодавно мені дісталася ось така штука:
Зразу заформував в стойку гайку М3 з гвинтом (довжиною 15мм). Різьба гвинта змащена тонким шаром солідолу, щоб його можна було викрутити після затвердння,гайка навпаки - обезжирена, вона повинна надійно вклеїтися в стойку. Згадав дитинство - ліпку з пластиліну. Правда зразу після розминання суміші вона занадто мягка і липка, ліпити треба починати через декілька хвилин після розмішування і працювати швидко, після того як компоненти суміші почнуть реагувати (вона стає тепла), затвердіння відбувається досить швидко. Правда проводити подальші роботи з отриманими стійками варто через 24 години, коли відбудеться остаточна полімеризація.
У верхній частині кожної стійки свердлимо отвір діаметрос 2,5мм на глибину 6мм (отвір не повинен зійтися з отвором під болт знизу).
Нарізати різьбу виявилось зайвим - гвинт М3 закрутився прямо в стійку. Хоча такий фокус може пройти не з усіма видами композитів, бувають дуже тверді після полімеризації суміші. Прикручуємо текстолітові пятачки гвитиками М3х6.
Електрогітара AXL Badwater SRO. Виробництво - Китай, проте відгуки в інтернеті про неї не самі найгірші :-). Повтикавши її в лінійний вхід компа з програмою Guitar Rig я вирішив що то все ж не то. Потрібен гітарний підсилювач і кабінет, або комбік (підсилювач розміщений в корпусі з динаміком).
В принципі, з часом я хочу придбати хороший гітарний динамік і зібрати стек з окремого кабінету (колонки) і лампового двохтактного підсилювача (на зразок Marshall 18W). Але для початку хотілося "потренуватись" на чомусь недорогому і малогабаритному.
Отже поставлені задачі:
- малогабаритний комбік, притому що його підсилювач повинен бути виконаний на електронних лампах
- Всі основні деталі повинні бути в мене в наявності, або бути недорогими і неважко доступними
- При всьому вищеописаному комбік повинен мати два режими (як ще називають - канали) - для чистого гітарного звуку і перегруженого (овердрайв).
Пішов на профільні форуми - http://forum.guitarplayer.ru/, http://www.guitar-gear.ru/. З прочитаного на форумах я виніс такі основні факти стосовно моєї ідеї:
- 5 ват лампового гітарного звуку цілком достатньо щоб у панельному будинку "влаштувати веселе життя" сусідам, можливо навіть через поверх :-)
- Така потужність прекрасно забезпечується однотактним ламповим підсилювачем з вихідною лампою типу 6V6 або EL84.
- Схем подібних підсилювачів є досить велика кількість, вибирай не хочу.
- Існує певний гітарний "ФЕНШУЙ", якщо твоя конструкція не відповідає йому, то вона "не буде звучати" :-)
Про останній пункт треба розповісти докладніше, адже моя ідея багато в чому суперечить йому. Отже, щоб комбік або стек був "тру" потрібно:
- використовувати тільки спеціальні "гітарні" динаміки. Причому, якщо грати рок, метал та іншу подібну музику то динамік повинен бути 12 дюймовим (а краще 4 таких в одному кабінеті). Ніякі широкополосні динаміки, навіть після допрацювань (для нормального звучання перегруженої гітари динамік повинен мати спад частотної характеристики вище 5 кГц) не буде звучати.
Ну, тут питання звичайно цікаве і перевірити його можна тільки дослідним шляхом. Гітарні динаміки мають високу чутливість і специфічну частотну характеристику, проте мінімальний розмір широкорозповсюджених "гітарників" - 8 дюймів (20см). А мені хотілось би зробити комбік чуть меншим, і оптимальним динаміком мені бачився 6,5 дюймовий.
- використовувати тільки імпортні лампи (в попередні каскади - 12АХ7, на вихід - уже вказані вище 6V6 або EL84). Причому вони мають радянські аналоги (вихідні лампи мають практично повні аналоги 6П6С і 6П14П, а 12АХ7 має приблизний аналог 6Н2П). Але використання аналогів - не тру і звук буде не той.
Цей пункт у мене однозначно не буде виконаний, принаймні на початку. Одна лампа 12АХ7 коштує 150 грн, при тому що аналог 6Н2П - 15 грн і в мене їх є штук 10 в наявності. Вихідні лампи ще дорожчі і з приблизним збереженням співвідношення цін до аналогів.
- використання спеціально призначених для гітарного звуку вихідних трансформаторів.
Ну, від вихідного трансформатора в ламповому підсилювачі звучання залежить досить сильно. Проте в гітарних підсилювачах не потрібна ні широка полоса пропускання (амплітудно-частотна характеристика), ні великий запас по потужності (адже підсилювач часто працює в режимі перевантаження, тоюто обмеження сигналу). Звичайно, він повинен бути виконаний на якісному "залізі", але як на мене такий можна намотати самому або використати підходящий з старих лампових телевізорів, радіол і тому подібної техніки.
Отже, приблизно визначившись зі схемами (про них у наступних частинах) я прикинув, які мені потрібні регулювання на панелі комбіка:
- перемикач чистий звук - перегруз (Clean - Drive)
- перемикач Bright для чистого звуку (підвищує рівень високих частот, робить звучання більш яскравим)
- регулятори рівня (Gain) для чистого і перегруженого каналів
- двох або трьохполосний регулятор тембру
- регулятор гучності (Master volume)
- вимикач Stand by (основний вимикач живлення буде розміщуватись на задній панелі біля мережевого гнізда).
Ескіз панелі (початковий варіант):
Ескіз панелі (початковий варіант):
Шассі робимо з мого улюбленого для таких невеликих конструкцій матеріалу - корпуса від старого CD-ROM приводу.
Підсилювач буде побудований на трьох лампах - двох попередніх і одній вихідній. Отже на верхній (насправді нижній, шассі монтується в корпус у перевернутому вигляді) панелі шассі будуть розміщені три панельки під лампи і вихідний трансформатор. Трансформатор живлення я вирішив розмістити подалі від ламп і вхідних кіл підсилювача - на дні корпуса комбіка.
Для сверління отворів під панельки в тонкому металі шассі я використовую ступінчасте конусне свердло:
Трансформатор буде використаний типу ТВЗ 1-9 (від лампових телевізорів, під лампу 6П14П). Для його кріплення потрібно прорізати 4 пази, в які вставляються і загинаються кріпильні пелюстки трансформатора. Тут на допомогу приходить Dremel. Я просвердлив отвори 1,5 мм на початку кожного паза і в кінці, а потім прорізав пази відрізним диском.
А от з передньою панеллю виявилась проблема. На боковій поверхні корпуса CD-ROM приводу знаходяться кріпильні отвори і виштамповки для кріплення начинки приводу.
При розміщенні елементів керування деякі отвори під них обовязково накладаються на ті існуючі. це призводить до зміщення свердла при свердлінні або взагалі неможливості просвердлити отвір на потрібному місці. Тому вирішено було зробити накладку з фольгованого склотекстоліту (для виготовлення друкованих плат), прикрутити її гвинтами до корпуса і свердлити отвори через неї.
При розміщенні елементів керування деякі отвори під них обовязково накладаються на ті існуючі. це призводить до зміщення свердла при свердлінні або взагалі неможливості просвердлити отвір на потрібному місці. Тому вирішено було зробити накладку з фольгованого склотекстоліту (для виготовлення друкованих плат), прикрутити її гвинтами до корпуса і свердлити отвори через неї.
(все ж таки повністю уникнути зміщення свердла так і не вдалося, довелося потім попрацювати дримелем з фрезою).
Шкуримо накладку і заусенці на шассі
Розмічаємо і свердлимо отвори під "вусик" на потенціометрах що перешкоджає їх прокручуванню в отворі при регулюванні
Зачищуємо заусенці
Примірка потенціометра
Переходимо до внутрішньої частини шассі. Монтаж підсилювача буде виконуватись навісним методом, тобто деталі будуть припаюватись безпосередньо до контактів лампових панельок. Звичайно, ще потрібно забезпечити шини живлення і "маси". Справа в тому, що використовувати саме шасі у якості "земляного" проводу не варто. Такий монтаж часто стає причиною наводок і фону. Шасі повинне заземлюватись в одній точці. Найкращим варіантом є розводка "землі" зіркою - тобто усі деталі, що з'єднуються з "масою" паяються в одну точку. Проте такий монтаж складніший і часто використовують "земляну" шину з грубого провідника, яка потім з'єднується з шасі в одній точці.
Я використав у якості земляної шини одножильний мідний провідник перерізом 4 кв мм. встановлений на двох стойках. Стойки виготовив з клемної панельки, відрізавши від неї дві частини, вийнявши металеву частину і просвердливши наскрізь свердлом 3,5мм.
Стойки кріпляться гвинтами М3 до шасі, провід обігнутий навколо стойок і пропаяний, Стойки трохи поплавились, я наївно думав що клемнї панельки роблять з неплавкого пластику типу фторопласта :-).
Для анодного живлення суцільна шина не потрібна, тому що живлення різних каскадів часто роблять розділеним через фільтри з резистора і конденсатора. Тому я вирішив поставити 3 ізолюючі стойки з клемами наверху. На базарі, як на диво, не виявилось тонких фторопластових заготовок (я хотів виточити стойки, затиснувши заготовки в патрон дрелі). Тому прийшлось думати з чого б то їх зробити. Прийшла ідея "виліпити" стойки з епоксидної суміші "Епоксилін" (холодна зварка), яку я колись купляв і яка лишилася. (ДЕЯКІ ВАРІАНТИ ЦИХ КОМПОЗИТІВ МІСТЯТЬ МЕТАЛЕВІ ДОМІШКИ, ТАКИЙ КОМПОЗИТ НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ТУТ).
Зразу заформував в стойку гайку М3 з гвинтом (довжиною 15мм). Різьба гвинта змащена тонким шаром солідолу, щоб його можна було викрутити після затвердння,гайка навпаки - обезжирена, вона повинна надійно вклеїтися в стойку. Згадав дитинство - ліпку з пластиліну. Правда зразу після розминання суміші вона занадто мягка і липка, ліпити треба починати через декілька хвилин після розмішування і працювати швидко, після того як компоненти суміші почнуть реагувати (вона стає тепла), затвердіння відбувається досить швидко. Правда проводити подальші роботи з отриманими стійками варто через 24 години, коли відбудеться остаточна полімеризація.
Клеми являють собою просто площадки з фольгованого текстоліту, розміром десь 12х5мм з отвором 3,5 мм посередині. Можна було б використати і латунні клеми але я не знаю як ставиться виготовлена стійка до нагріву при пайці, а так текстоліт буде захищати саму стійку від нагріву.
Викручуємо гвинти зі стійок, обробляємо торці на наждачному папері. (у мене висота стійок - 25мм)
У верхній частині кожної стійки свердлимо отвір діаметрос 2,5мм на глибину 6мм (отвір не повинен зійтися з отвором під болт знизу).
Нарізати різьбу виявилось зайвим - гвинт М3 закрутився прямо в стійку. Хоча такий фокус може пройти не з усіма видами композитів, бувають дуже тверді після полімеризації суміші. Прикручуємо текстолітові пятачки гвитиками М3х6.
Шасі готове.
Немає коментарів:
Дописати коментар